Як здійснити “зелений перехід” в Україні: відбудова, ризики та іноземний досвід

Поступовий перехід на відновлювальну енергетику посідає одне з перших місць у порядку денному європейських країн вже не один рік, але повномасштабне вторгнення Росії в Україну, відмова від російських енергоносіїв, ракетні обстріли лише посилили ці дискусії. Олена Макушина, Chief Commercial Officer "Greenville Energy", у колонці спеціально для PRAGMATIKA.MEDIA розповідає про успішні кейси таких "переходів" за кордоном, чи може Україна перейняти їхній досвід та які переваги альтернативних джерел енергії, особливо зараз, коли вся енергосистема України перебуває під постійним прицілом у росіян.

“Це остання екзистенційна загроза, це клімат. У нас є божевільний сучий син Путін та інші, і ми завжди повинні турбуватися про ядерний конфлікт, але екзистенційна загроза для людства – це клімат”, – саме такими словами президент США Джо Байден коротко охарактеризував головні загрози для світу під час промови в Каліфорнії місяць тому.

Отже, проблеми екології та кліматичних змін залишаються для розвинених країн небезпечним викликом сьогодення, якому потрібно протидіяти. І важливе місце тут займає тема інновацій та альтернативної енергетики – “зелений перехід”, який прямо зараз здійснюють західні країни. Саме цей досвід стане в нагоді Україні, особливо в контексті майбутньої післявоєнної відбудови і оновлення енергосистеми.

“Зелене” відновлення від Бельгії до Еквадору

У січні Бельгія вперше в історії виробила електроенергії із відновлюваних джерел на 1310 гігават-годин більше ніж з викопного палива. Досягнення такого результату було покроковим. У 2019 році частка вітрової та сонячної енергії становила 13,4%, у 2022 – 19,5%. Бельгійці не лише будували більше вітряків та встановлювали більше сонячних панелей. Вони також скоротили виробництво електроенергії з атомних електростанцій.

Аналогічна тенденція помітна в Німеччині, яка поступово відмовляється від російських енергоресурсів. З міркувань держбезпеки та енергонезалежності розвивають “зелені” технології в Швеції. У 2021 році відновлювані джерела енергії в цій країні сягнули 60% в структурі генерації електроенергії. Останню електростанцію, яка працювала на вугіллі, тут закрили за рік до цього – навіть раніше ніж планували.

Цікаво, що шлях до альтернативного енергозабезпечення Швеція почала ще на початку 70-х років після зростання цін на нафту, спричинених війною арабських держав проти Ізраїлю. Тоді скандинави дуже залежали від нафтопродуктів. Довгостроковий план переходу дав свій результат, а прискорила його нова агресія – на цей раз російська. “У нас має бути багато електроенергії. Дешевої електроенергії. Швидко”, – зазначили в Стокгольмі.

Шведи роблять ставку не лише на сонячні електростанції, але й на вітряки, розташовані на морському дні. Зараз там створюють окремі морські зони під таку інновацію. Мета полягає в тому, щоб станції морського базування виробляли 120 ТВт*год – це майже стільки, скільки вся країна споживає за рік.

У березні про свою стратегію “зеленого переходу” оголосили в Азербайджані. Там вирішили спільно з європейськими структурами побудувати вітряні електростанції вздовж узбережжя Каспійського моря. Допомагати азербайджанцям буде європейська асоціація WindEurope та компанія Nobel Energy, з якою був підписаний меморандум про будівництво сонячної електростанції потужністю 100 МВт. Потрібно зауважити, що регіональним лідером переходу на відновлювані джерела енергії стала країна, яка будує свою економіку саме навколо нафти та газу.

“Зелену” трансформацію намагаються здійснити і країни, що розвиваються. Їм дозволяється перенаправити на ці потреби кошти, які призначені для погашення зовнішніх боргів. Реструктуризація частини державного боргу на користь “зеленого переходу” здійснюється за допомогою механізмів debt-for-climate swaps та debt-for-nature swaps.

Першою таку угоду уклала Болівія у 1987 році. Американські фонди тоді викупили частину держборгу країни в обмін на зобов’язання зберегти екосистему басейну Амазонки. У 1991 цим механізмом скористалася Польща, з 2015 по 2021 – Мозамбік, Сейшели, Беліз. Найбільшою стала угода з Еквадором, укладена минулого року. Уряд підписав з іноземними інвесторами серію свопів в галузі сталого розвитку, направлених на збереження природних ресурсів Галапагоських островів та розвиток морського туризму. Кейс Еквадора став успішним: він дозволить країні скоротити держборг приблизно на $1 мільярд.

Що в Україні: досягнення та перешкоди

У нас в країні альтернативна енергетика розвивається з 2010 року. Протягом наступних 10 років побудували низку вітропарків – на Миколаївщині, Луганщині, Донеччині та в Криму. Також намагалися удосконалити сонячні станції. У той час ефективність сонячних панелей була невисока – 15%. Згодом вона почала сягати 20-22% і це великий крок уперед.

Група компаній Greenville понад 20 років реалізовує проєкти в галузі житлово-комерційного будівництва, а з 2015 року – в напрямку “зеленої” енергетики. З 2016 по 2022 рік ми поетапно спроектували, побудували і ввели в експлуатацію в Україні у Львівській області сонячні електростанції (СЕС) загальною потужністю 110 МВт, з яких більша частина (70 МВт) перебуває у власності групи компаній.

З початку повномасштабної російської агресії усі побудовані об’єкти енергетики надійно функціонують. Окрім того, протягом 2018-2023 років ми розробили проєкти вітроенергетичних станцій (ВЕС) у Львівській та Волинській областях загальною потужністю 300 МВт. Ці проєкти перебувають у стадії готовності до будівництва, початок якого запланований на цей рік.

Цікавий також кейс мерії Вінниці, де нещодавно ініціювали компенсації для малого та середнього бізнесу за встановлення відновлюваних джерел енергії. Сума компенсації становить до 1 мільйона гривень за придбання сонячних станцій, гідроенергетичних установок або вітрогенератора з допоміжним обладнанням. При цьому головна умова отримання компенсації – сплата податків та відсутність боргів.

Проте залишаються певні ризики, які на сьогоднішній день гальмують розвиток “зелених” технологій в Україні. Одна з таких перешкод – міфи про альтернативну енергетику. Наприклад, підприємці та власники бізнесів не завжди розуміють важливість та переваги та принципи роботи сонячних станцій. Інший ризик – вартість.

Так, динамічний розвиток сонячних систем робить їх більш доступними, проте встановлення таких станцій потребує значних інвестицій на початкових етапах. Допомогти у цьому можуть мотиваційні інструменти з боку державних інститутів. Один з таких – net billing , який дозволяє продавати державі надлишкову енергію, а потім за отримані кошти придбати її вмайбутньому. Фахівці також працюють над підвищенням ефективності сонячних панелей:
виготовляють біфаціальні та ступеневі фотомодулі, розробляють варіанти збалансованого зберігання отриманої енергії, намагаються інтегрувати сонячні станції з інфраструктурою, транспортом, іншими видами “зелених” систем.

Відбудова та перспективи

Згідно розрахунків Київської школи економіки, зроблених у серпні 2023 року, загальні збитки для інфраструктури України, спричинені війною, становлять $150 мільярдів. Енергетичного сектору завдали шкоди на $8,8 мільярдів. У свою чергу, ООН та Світовий банк нарахували збитків для електроенергетичної, газової та теплової інфраструктури на $10 мільярдів.

Зараз ворог знову почав систематичні обстріли енергетичних об’єктів.
Лише одна атака на Харківщину, здійснена 22 березня, обійдеться в мільярди гривень, про що повідомив міністр енергетики. В Одеській області через надзвичайно складну ситуацію з енергетикою, почали готувати альтернативні джерела живлення. Минулої осені та зими Україна через ракетний терор та окупацію втратила 44% потужностей атомної генерації, 78% потужностей ТЕС, 66% – ТЕЦ, 12% – ГЕС, 75% потужностей вітрогенерації та понад 20% – сонячної. І руйнація продовжується. Відновлення, за словами урядовців, триватиме не один рік.

Впровадження альтернативних джерел в контексті післявоєнної відбудови української енергетики було одним з питань, піднятих на глобальній конференції з інфраструктури GICC-2023 в Сеулі, участь в якій взяли делегати з 24 країн, а також під час Кліматичної конференції ООН COP28, в якій брали участь представники 200 країн. До речі, саме під час COP28 було вперше озвучено намір задекларувати курс на відмову від видобутку викопного палива на офіційному рівні.

У грудні 2023 року міжнародний аналітичний центр Green Deal Ukraine презентував президенту програму “зеленого” відновлення України та подолання наслідків війни. Це своєрідний роадмап, який охоплює напрями промисловості, будівництва, енергетики, транспорту та сільського господарства. В енергетичній сфері експерти Green Deal Ukraine роблять ставку саме на відновлювані джерела – сонячні та вітрові станції.

Також, на їхню думку, велике значення матимуть децентралізація управління галуззю, залучення інвестицій та донорської допомоги, реформування операторів систем розподілу та державне регулювання. Все це сукупно має стимулювати модернізацію енергосистем.

Відбудова інфраструктури – це комплексний процес, який складається з багатьох взаємопов’язаних компонентів. “Зелені” технології у рамках цього процесу можуть стати перспективним напрямком, особливо за умови синергії профільних установ, державних інститутів, бізнесу, фінансово-промислових груп та закордонних структур партнерської допомоги. Крім того, виконання вимог “Європейського зеленого курсу” – важлива умова євроінтеграції України.